Опис досвіду

Тема досвіду «Позакласна діяльність як засіб виховання громадянськості учнів»

Актуальність досвіду

Реалії сьогодення і мета громадянського виховання збігаються – виховання свідомого, компетентного і відповідального громадянина, який є соціально та політично активною особистістю, повноправним членом громадянського суспільства.

Це зумовлює необхідність пошуку нових підходів до розв’язання проблем виховання молодого покоління, адже утверджувати нові форми життя здатна особистість, яка, соціалізуючись у сучасних умовах, набувала б відповідних рис і якостей, що характеризують її як громадянина.

Мета досвіду:

·      виявити, обґрунтувати й експериментально перевірити шляхи, форми та методи громадянського виховання учнів у позакласній діяльності;

·  сформувати особистість, якій притаманні демократична громадянська культура, усвідомлення взаємозв’язку між індивідуальною свободою, правами людини та її громадянською відповідальністю, готовність до компетентної участі у житті суспільства.

Завдання досвіду:

· надати молодому поколінню знання про світові демократичні здобутки та особливості становлення демократії в Україні;

· сформувати мотивацію та основні вміння, необхідні для відповідальної участі у громадсько-політичних процесах;

· сформувати критичне ставлення молоді до негативних явищ у житті суспільства;

· створити учням умови для набуття досвіду громадянської дії, демократичної поведінки та комунікативної взаємодії;

· залучати дітей та молодь до участі у збереженні і підтримці єдності українського суспільства, у громадському русі задля громадянського миру і злагоди;

· сприяти набуттю дітьми та молоддю патріотичного досвіду на основі  готовності до участі в процесах державотворення, уміння визначати форми та способи своєї участі в життєдіяльності громадянського суспільства, спілкуватися з соціальними інститутами, органами влади, спроможності дотримуватись законів та захищати права людини, готовності взяти на себе відповідальність;

· формувати толерантне ставлення до інших народів, культур і традицій;

· формувати соціально активну особистість, сприяти формуванню її політичної та правової культури, здатності до самостійного життєвого вибору на основі гуманістичних цінностей.

Тривалість роботи над досвідом – 5 років. (Розпочато роботу у 2012 році).

1.                  Опис технології досвіду

На важливість формування у дітей та молоді сучасного світогляду,   виховання почуття патріотизму, відданості справі зміцнення державності, активної громадянської позиції вказується у Законі України «Про загальну середню освіту», наказі Міністерства освіти і науки, молоді та спорту України «Про основні орієнтири виховання учнів 1-11 класів загальноосвітніх навчальних закладів України», «Національній стратегії розвитку освіти в Україні на період до 2021 року»  та «Концепції національно-патріотичного виховання дітей та молоді».

Проблеми й завдання в області виховання громадянськості перебувають у центрі уваги багатьох науковців, творчих груп, організацій. Автора досвіду зацікавив підхід до розуміння суті поняття «громадянство», сформульований доктором педагогічних наук В.М. Оржеховською. На її  думку, для того, щоб бути громадянином, недостатньо належати до якоїсь спільноти, треба бути гідним її вимог. Досліджуючи  проблему громадянської освіти в Україні, вона доходить висновку, що зазначена відповідність умовам виявляється на трьох рівнях особистості: інтелектуальному (сфера мислення), емоційно-вольовому(сфера відчуттів, почуттів, установок), дієвому(діяльність, спілкування, поведінка).

Ґрунтуючись на такому підході, сучасні дослідники виокремлюють основні складові сфери громадянських відносин. Перша з них стосується дійсного, законодавчо оформленого статусу громадян, який визначає їхні права й обов’язки, тобто громадянство.

Друга складова пов’язана з обов’язками громадян перед суспільством і виявляється у громадянськості –«усвідомленні своєї приналежності до суспільства, прагненні служити йому».

Отже, громадянськість – це інтегрована якість особистості.

Провідною педагогічною ідеєю  досвіду стала ідея створення в гімназії системи навчально-виховних заходів,спрямованих на формування громадянськості, як інтегративної якості особистості. До її нових компонентів належать: патріотична самосвідомість, громадянська відповідальність, знання державної мови, Конституції України, прийнятих правових норм, сформована потреба в їхньому дотриманні, висока правосвідомість, моральна вихованість, гуманність, милосердя, культура міжнаціональних відносин, працелюбність.

В основі представленого на конкурс досвіду лежить творче використання досягнень науки і перспективного педагогічного досвіду відповідно до конкретних умов, а також комбінування та оптимальне сполучення відомих форм, методів і прийомів роботи, які дають позитивний результат.

Нові грані досвіду громадянського виховання підростаючого покоління автор досвіду відкрила для себе, відвідавши тренінг «Національно-патріотичне виховання за програмою «З Україною в серці!», який було проведено методистом регіонального інформаційно-аналітичного центру «Освіта та громадянське суспільство» Запорізького обласного інституту післядипломної педагогічної освіти Богомоловою Н. М. та директором Запорізького обласного центру патріотичного виховання молоді Шкондою М.А. (лютий, 2017) (Додаток 1).

Досвід за інноваційним потенціалом є комбінаторним. Він може бути використаний вчителями, класними керівниками, педагогами-організаторами, заступниками директорів з виховної роботи для виховання громадянськості в позакласній діяльності.

Впровадження досвіду в практику роботи

Серед найефективніших технологій було обрано технологію креативності, яка заснована на творчій співпраці педагога (класного керівника) та учня й орієнтована на розвиток в учнів аналітичного підходу до будь-якого матеріалу. Ця технологія розрахована  на постановку проблеми учнями і пошук способів розв’язання. Педагоги виступають у ролі помічників, порадників.

Позакласна діяльність в Костянтинівському районному НВО№1 «Таврія» організована на засадах колективної творчої діяльності, яка включає в себе п’ять основних етапів:

1. Попередня роз’яснювальна робота педагогів з лідерами, авторитетними в колективі учнями, з якими проговорюються можливі варіанти ідей і задумів – визначення конкретних виховних завдань, підготовка до колективного планування.

2. Планування колективної творчої справи (КТС) – під час якого відбувається створення проблемної ситуації, що виводить дітей на потрібне рішення, необхідну для колектива ідею; вибір варіанта, ідеї, форми, засобу з декількох запропонованих; конкурс на кращу пропозицію, створення «банку ідей», коли педагог має право внести і свою ідею; обговорення плану, розв’язання проблемних питань; затвердження плану. Планування КТС – пошук напрямків діяльності та варіантів її реалізації, особистісне прийняття громадсько-значущої мети.

3. Проведення КТС – можливість порівняти себе з іншими (свою групу клас), самовизначення в колективі, самореалізація.

4. Аналіз справи – стимулювання пошуку причин успіхів та невдач, розвиток критичної оцінки, створення мотивації для самовдосконалення.

5. Післядія – стимулювання потреби використання досвіду проведення конкретної КТС у наступних справах, створення умов для самовдосконалення. Методика колективної творчої діяльності в позакласній діяльності передбачає спільну групову роботу, дебати, моделювання, рольові ігри, дискусії, індивідуальні та групові проекти. Вони не лише підвищують зацікавленість учнів роботою, а й забезпечують глибше засвоєння змісту, вироблення громадянських навичок та відданість демократичним цінностям.

З досвіду роботи наводимо декілька тематичних періодів роботи гімназії (за методикою КТС)

ТЕМА «МОЯ БАТЬКІВЩИНА – УКРАЇНА» (жовтень, листопад)

Провідна ідея періоду:

· виховання національної свідомості, любові до рідної землі, свого народу.

Завдання періоду:

· виховувати в учнів повагу до рідного краю;

· розвивати пізнавальну активність до історії України;

· активізувати усвідомлення учнями себе як частки суспільства.

Комплексні ключові справи:

1.   Конкурс малюнків «Мій родовід» (1 – 4 клас).

2.   Свято-конкурс «Світлиця в класах» ( 1 – 7 клас).

3.   Екскурсія по місцях бойової слави Мелітопольщини (10 – 11 кл.)

4.   Акція підтримки «Вітальна листівка воїну АТО» (1 – 11 кл.) . (Додаток 2)

Традиційні справи:

1.   День звільнення Мелітопольщини від фашистських загарбників.

2.   День пам’яті жертв Голодомору.

3.   Робота загону «Милосердя» (допомога літнім людям).

4.   Класні години «Мій родовід».

5.   Екологічний рейд «Зробімо світ кращим».

6.   Екскурсія в природу.

Колективні творчі справи:

1.   Конкурс «Співуча родина» (сімейна справа) (1 – 11 кл.).

2.   Конкурс проектів «Про довкілля дбаємо – кришечки для воїнів АТО збираємо» (5-11 класи) (Додаток 3).

3.   Інтелектуальний марафон «Історичні місця України» (10 – 11 кл.).

4.   Смолоскипна хода (9-11 кл.), присвячена визволенню села Костянтинівка

ТЕМА «УЧИТЕСЬ, ЧИТАЙТЕ, І ЧУЖОМУ НАУЧАЙТЕСЬ Й СВОГО НЕ ЦУРАЙТЕСЬ» (лютий, березень)

Завдання періоду:

· Мотивація пізнавальної діяльності учнів;

· Розвиток інтересу до культури рідного краю;

· Виховання почуття поваги до себе і оточуючих.

Ключові комплексні справи:

1.   Подорож Незнайки до країни знань (1 – 4 кл.).

2.   Козацькі розваги (спортивні ігри) (5 – 8 кл.).

3.   Інтелектуальна гра «Що? Де? Коли?» на тему « Історія мого краю і моєї мови» ( 9 – 11 кл.).

4.   Конкурс відеопроектів (9-11 класи) (Додаток 4).

Традиційні справи :

1.   Тиждень української мови та літератури.

Понеділок: конкурс малюнків. Тема: «Моя сім’я, мій дім, моя Україна».

Вівторок: конкурс українських вишиванок.

Середа: «Свято української мови» - 6-А, 6-Б класи. (Додаток 5)

Четвер: українська майстерня «Зроби сам».

П’ятниця: конкурс читців «Заговори, щоб я тебе побачив».

2.     День Святого Валентина.

3.     День пам’яті героїв Афганістану. (Додаток  6)

4.     Свято 8 Березня «Шануймо жінку».

Колективна творча діяльність: виготовлення стенду «Обрані часом» (Додаток 7) ; інтеркультурний флешмоб «З Україною в серці!» (Додаток 8); флешмоб до дня народження Т.Г. Шевченка.

Рекомендації:

1.  Вчителям надавати більшу свободу учнівському самоврядуванню.

2.  Стимулювати учнів до прийняття реальних самостійних рішень.

ТЕМА «МОЯ РОДИНА – ІСТОРІЇ КРАПЛИНА» (квітень, травень)

Провідна ідея періоду:

·                    Виховання почуття гордості за свої витоки, своє коріння.

Завдання періоду:

·                    Виховувати в учнів повагу до сім’ї;

·                    Розвивати пізнавальну активність до історії свого народу;

·                    Активізувати усвідомлення учнями себе як частини історії;

·                    Створити психологічно комфортний мікроклімат у школі та родині.

Ключові комплексні справи (для початкової, середньої та старшої ланки)

Початкова ланка – «Мій родовід»:

1.                  Конкурс малюнків «Моя родина» (квітень).

2.                  Свято-конкурс « Родина має талант» (4 травня).

3.                  Екскурсія до краєзнавчого музею (6 травня).

4.                  Свято останнього дзвоника (25 травня).

Середня школа  – «Історія, Батьківщина, Родина»:

1.                  Конкурс творів «Кроки моєї історії» (квітень).

2.                  Виготовлення листівок-вітань для ветеранів до Дня Перемоги (останній тиждень квітня).

3.                  Виставка сімейних робіт (травень).

Старша школа – «Спадщина»:

1.                  Випуск газети до Дня Перемоги (квітень).

2.                  Акція підтримки покоління, що пережило лихоліття війни (травень).

3.                  «Ми гідні нащадки батьків!» – фестиваль (травень).

Традиційні справи:

1.                  День пам’яті «Героїчне минуле».

2.                  Останній дзвоник (промова батьків, колишніх випускників школи, гостей».

Колективні творчі справи:

1.              Конкурс «Родина року».

2.             Свято вшанування переможців олімпіад, конкурсів, змагань «Зорепад талантів»

3.                  Загальношкільна конференція «Проектуємо своє майбутнє».

Рекомендації класним керівникам:

1.               Провести разом з дітьми батьківські збори «Чим шануються батьки».

2.               Провести з батьками зустріч «Цікава професія».

В процесі виховної позакласної діяльності поряд із традиційними методами виховання, використовуємо новітні – активні та інтерактивні.

Метод «Мозковий штурм»  застосовуємо під час колективного обговорення, пошуку рішення. Цей метод дає змогу групі учнів використовувати свої інтелектуальні можливості для швидкого та ефективного розв’язання завдання.

Метод «Коло ідей» дає можливість нашим учням (представникам від класів) висловити свою точку зору, позицію, ідею, втягнутися в дискусію. Використовуємо тоді, коли всі учні мають виконувати одне й теж завдання.

Метод «Снігова куля» використовуємо, коли необхідно, щоб учні обговорили якесь питання спочатку в парах, потім у квартетах, пізніше в октетах тощо. Переваги цього методу в тому, що він навчає вести переговори і робити вибір. Це забезпечує залучення учнів до постановки питань, дослідження проблем, процесу формулювання рішень.

Метод «Дерево рішень» - так називається техніка, яку ми використовуємо для раціоналізації процесу прийняття рішень у ситуації, коли неможливо дати просту й однозначну відповідь на поставлене завдання.

Метод проектів – чудовий дидактичний засіб розвитку креативності й одночасно формування певних рис особистості.

Що стосується вправ, які застосовуються в практиці роботи, хочемо відмітити ті, якими користуємось вже певний час – вправа «Знайомство», «Віночок побажань», вправа на рефлексію «Сьогодні я кращий, ніж учора, тому що…». На семінарі-тренінгу, про який згадували вище – дізналися про нові вправи «Портрет людини-патріота», «Життєві цінності», «Патріотичний календар», «Лист до байдужих». Це сучасні інтерактивні вправи, які сподобались нашим учням і які ми успішно  застосовуємо під час роботи.

Однак, на думку автора, при впровадженні досвіду роботи над проблемою, необхідно обов’язково керуватися основними принципами реалізації громадянської освіти в позакласній діяльності (Схема 1):

Основні принципи реалізації громадянської освіти

Схема 1

Принцип гуманізму. Він передбачає пріоритетність ідей прав і свобод людини; творчий розвиток особистості;виховання людської гідності.

Принцип демократичності. Полягає у вихованні духу солідарності, справедливості; уміння конструктивно взаємодіяти із суспільством та приймати рішення.

Принцип зв’язку з практичною діяльністю. Вказує  на пріоритетність умінь і дій; зорієнтованість на навички соціальної взаємодії.

Принцип зорієнтованості на позитивні соціальні дії.  Передбачає спрямованість громадянської освіти на соціальні сподівання учня; набуття позитивного досвіду соціальних дій.

Принцип наступності і безперервності. Полягає в поетапному, відповідно до вікових особливостей, розширенню обсягу знань і вмінь з питань громадянського виховання.

У своїй роботі ми розкриємо зміст діяльності за такими компонентами громадянського виховання, як правові, політичні, моральні знання; патріотизм, правосвідомість, гуманність; поведінка відповідно до прийнятих у суспільстві норм.

Однією з найважливіших складових громадянського виховання молодого покоління є наявність правових, політичних, моральних знань, прагнення до їх розширення та поповнення, їх міцність, глибина, дієвість.  Правові почуття – один з основних компонентів громадянського виховання. З цією метою в гімназії проводяться години правових знань:

· у 1-4 класах: «Права батьків та дітей», «Що робити, коли дитина в сім’ї потребує захисту?», «Конституція незалежної України», «Наша Вітчизна – демократична Україна», «Державні символи України»;

· у 5-8 класах: «Основні права і свободи Загальної декларації прав людини», «Права дитини», «Які права й обов’язки мають громадяни України», «Права громадян, закріплені в Конституції України», «Конституційні обов’язки громадян України»;

· у 9-11 класах: «Коли починається відповідальність. Як не стати жертвою злочину», «Що робити, коли скоєно правопорушення? Функції поліції», «Коли і як можна звернутися до поліції? Які права мають працівники поліції в небезпечних ситуаціях?», «Що робити, якщо вас затримала поліція?», «Що треба знати, щоб захистити свої права в суді»;

· тематичні заходи: вікторини, бесіди, засідання круглого столу, виховні години, спортивні змагання, інтелектуальні ігри, конкурси, співпраця зі шкільною бібліотекою;

· позашкільні заходи: культпоходи до театрів, музеїв, кінотеатрів, на виставки.

В процесі суспільної діяльності наші вихованці вдосконалюють готовність і уміння захищати свої права і права інших людей, навчаються будувати індивідуальну і колективну діяльність. Цьому сприяє діяльність історично-краєзнавчого гуртка, який працює в НВО під керівництвом вчителя історії Горбової Ольги Анатоліївни. Вихованці гуртка ходять в походи, вивчають історію рідного краю не сидячи за партою, а крокуючи стежинами рідної землі. (Додаток 9). Вихованці Ольги Анатоліївни представляють свої роботи на різноманітних конференціях, зльотах, конкурсах. В наведеній таблиці результати за останній рік:            

В квітні місяці 2017 року команда гімназистів приймала активну участь у VIII обласному етнолого-історичному зльоті учнівської молоді "Дослідники минулого", присвяченому 500-річчю з дня народження Дмитра Байди-Вишневецького і була нагороджена Почесною грамотою за зайняте I місце.
На базі навчального закладу працює гурток "Флористика" під керівництвом Соколової Олени Миколаївни. На заняттях гуртка вихованці працюють з природним матеріалом (насінням, соломкою, сушеним листям та ін.), що дозволяє нашим вихованцям більше ознайомитися з красою природи нашого краю. Вихованці Олени Миколаївни - активні учасники районних, обласних, Всеукраїнських конкурсів "Великодня писанка", "Люби і знай свій рідний край", "Космічні фантазії" та інші.
З метою вшанування героїв Небесної Сотні та АТО, увічнення пам'яті полеглих, популярізації їхніх подвигів проводяться зустрічі з учасниками бойових дій (Меліховим Сергієм, Пономаренко Іваном, Висоцьким Олександром - воїнами-односельцями). Гімназисти НВО приймають активну участь в благодійних акціях "Ліки замість квітів", "Подаруй прапор воїнам АТО", "Новорічні подарунки воїнам АТО", "Великодній кошик для солдата", надання матеріальної допомоги пораненим воїнам АТО - Меліхову Сергію (4 тис. грн.), Грищенко Олексію (250 грн.), збір теплих речей, збір макулатури з переказом грошей воїнам 37-го окремого батальону (650 грн.) З вересня 2016 року за кожним класом гімназії закріплений учасник бойових дій, який мешкає на території села. У жовтні місяці в гімназії стартувала акція "Добро жменями. Запоріжжя". Гімназисти збирають кришечки, передають їх волонтерам, виручені гроші призначаються для протезування воїнів АТО. У грудні місяці всі гімназисти приймали активну участь у Благодійному Телемарафоні до Дня Збройних Сил України. В результаті організації і проведення Ярмарку поробок було перераховано 400 грн.
В гімназії відбувається оновлення експозицій про героїв АТО, воїнів-інтернаціоналістів. З метою вшанування пам'яті воїнів-афганців оформлено стенд "Обрані часом", пам'яті загиблих воїнів АТО - стенд "Герої не вмирають", ознаймлення з подвигами земляків - стенд "Патріотизм у долі Запоріжжя".
Гімназисти – активні учасники і переможці різноманітних благодійних проектів.  У 2010 році гімназисти стали переможцями (1 місце) обласного конкурсу волонтерських проектів "Росту дійсно Людиною" в номінації "Допомога дітям, які опинилися у складних життєвих обставинах". У 2012 році -  переможці Міжнародного конкурсу проектів «Служіння заради миру!» з проектом "Честь і слава людям сивим!" (Додаток 10). У 2016 році – переможці (2 місце) обласного конкурс проектів «Сила, честь, мужність» (Додаток 11). На базі навчального закладу постійно працює волонтерська група «Турбота», члени якої надають посильну допомогу самотнім та немічним односельцям.
Гімназисти НВО - постійні учасники районного та обласного етапів Всеукраїнського конкурсу "Моральний вчинок". За підсумками проведення районного етапу VII Всеукраїнського конкурсу "Моральний вчинок" (2017 рік) II місце зайняли стіннівки "Турбота про наших захисників - моральний обов'язок", "Допомагаючи іншим - зростаєш сам"; I місце - відеосюжети "Ваш подвиг в пам'яті", "Збережи своє життя", "Шкільне подвір'я - прикраса школи", "Не спалюйте опале листя", "Наше здоров'я - в наших руках", I місце - фоторепортажі - "Допомагаючи воїнам АТО дбаємо про довкілля", "Культуру інших вивчаємо". 

До дня Збройних Сил України  традиційно проводимо змагання з волейболу серед збірною команди учнів10-11 класів та командою випускників із запрошенням воїнів АТО. Традиційно учні гімназії приймають активну участь у благодійній акції « Серце до серця», спрямовану на допомогу хворим дітям. В 2017 році шість гімназисток стали переможцями обласного конкурсу дитячого малюнку «Здай кров заради життя» ( Акатова Дар'я - 2 місце, Казакова Кристина - 2 місце, Полєжаєва Софія - 3 місце, Ісаєва Діана - 3 місце, Лень Надія - 3 місце, Білан Тетяна - 3 місце).
З метою формування національної самосвідомості, виховання громадянина України, що шанує культурне надбання свого народу, протягом 2016-2017 року проведено цикл свят - "Свято рідної мови", "Українські вечорниці", написання Диктанту Єдності, участь у читацькому флешмобі до дня народження Т. Г. Шевченка, участь у конкурсах "Великодня писанка", "Люби і знай свій рідний край", "Скарби бабусиної скрині" та інших.
Переможцями районного конкурсу "Скарби бабусиної скрині" у 2017 році стали Шепель Анастасія (8 клас), Гевондян Софія (2 клас), Сльота Аліна (9 клас). Лауреати цього ж конкурсу - Мінкова Катерина (8 клас), Джоков Павло (9 клас), Бєлікова Валерія (9 клас), Волошин Максим (11 клас), Фесенко Іван (1 клас), Ященко Яна (3 клас), Єщенко Олена (3 клас), Фесенко Анна (5 клас), Маслій Єлизавета (6 клас).
Відбулось урочисте відзначення Днів: Соборності України, Героїв Небесної Сотні, Державного Прапора України, Дня Захисника України, української писемності та мови, Гідності та Свободи, пам'яті жертв Голодоморів.

Громадянське виховання передбачає формування культури національних відносин. Культура національних відносин – це відносини, засновані на загальнолюдських цінностях, які формувалися і розвивалися в результаті багатовікового взаємного сприйняття, пізнання дружби народів, що є цілісним організмом і єдністю співпраці та взаємодопомоги; є складовою морального і духовного життя, суспільства, особистості громадянина. З метою формування міжкультурної компетенції в гімназистів було започатковано і впроваджується проект «Україна – це ми!».

Досвід роботи був презентований на семінарі заступників директорів з виховної роботи Мелітопольського району (20.10.2016) (Додаток 12).

Підсумовуючи вищезазначене, слід відмітити, що поєднання умов діяльності учнів та педагогів в позакласний час за основними принципами громадянського виховання забезпечує формування сукупності громадянських якостей особистості. До її основних компонентів відносимо правові, політичні й моральні знання; патріотизм; правосвідомість; культуру міжнаціональних відносин; виконання моральних норм, прийнятих у суспільстві; знання державної мови; працелюбність, які стали складовими структурної моделі громадянського виховання учнів. (схема 2)

Модель громадянського виховання учнів НВО

Схема 2

2.                  Результативність та ефективність досвіду

З метою встановлення результативності досвіду протягом всього періоду дослідження автор разом із психологом проводили моніторинг діяльності.

Експериментальною перевіркою охоплювались учні 10-11 класів. Результати,одержані під час цілеспрямованого вивчення позакласної та виховної діяльності учнів з погляду її спрямованості на виховання в них якостей громадянина України, на основі розробленої нами «Програми педагогічних спостережень» фіксували в таблиці.

Результати 2012 року довели, що більшість наших гімназистів (58%) досить індиферентно ставились до суспільних процесів, що відбувались в Україні.

Викликали занепокоєння і дані, що характеризували інтереси й уподобання учнів. Так, 32,3% учнів зовсім не цікавились подіями, які відбувалися в нашому суспільстві. 38,4 % прагнули в майбутньому досягти високого матеріального становища, хоч не уявляли конкретних шляхів вирішення цієї проблеми. 23,8  % учнів хотіли б навчатися за кордоном ( при цьому тільки 12,5% докладали зусиль для того, щоб здобути високий рівень знань по результатам ЗНО, наполегливо вивчали іноземну мову); 11,3% учнів прагнули «жити там, де все є в магазинах», «подалі від батьків».

Зрозуміло, що такі погляди нерідко формувалися під впливом сімейного середовища, хибного сприймання інформації, яка надходила через засоби масової інформації, зумовлені недостатньою роботою педагогів щодо громадянського виховання учнів.

Учні, відповідаючи на запитання анкети, зазначили, «Батьківщина – це єдине місце, де ти можеш почувати себе щасливим», «Батьківщина – це мій рідний дім, мої батьки», «Моя Батьківщина – це рідна Україна» (49,3%).

Водночас серед відповідей були й такі висловлювання, як: «Батьківщина – це країна з мізерними зарплатами і пенсіями», «Україно! Мені соромно за тебе!» (34,7%). 16,0% респондентів зовсім відмовилися відповідати на це запитання.

Учням також було запропоновано пояснити, як вони розуміють поняття «патріотизм». Аналіз анкет показав, що переважна частина учнів (60%) досить добре розуміють суть цього поняття. Наведемо деякі приклади з відповідей: «Патріотизм – здатність людини сприймати свою рідну країну такою, якою вона є», «Патріотизм – це відданість Батьківщині», «Любити країну, виконувати її закони, в будь-яку хвилину стати на її захист». 25%  учнів висловилися про патріотизм так: «Мої батьки не знайшли себе в цій країні, і я не хочу тут залишатися», «Ніяк», «Не вірю, що є патріотизм». Не відповіли на поставлене запитання 15%.

Одне із запитань анкети передбачало з’ясування поглядів учнів на проблему міжнаціональних відносин. Із цією метою їм було запропоновано висловитися з такого приводу: «З тобою поряд навчаються представники молоді різних національностей. Як це впливає, на твою думку, на стосунки в учнівському колективі?»

35,0% респондентів відповіли, що для дружби та взаєморозуміння національність не має для них жодного значення, 30% вважають, що спілкування з представниками інших національностей духовно збагачує, допомагає розширити знання, позитивно впливає на формування світогляду. На думку 32,0% учнів це ускладнює взаєморозуміння, наявність у класі інших національностей призводить до конфліктів; 3,0% учнів не відповіли на поставлене запитання.

На запитання «Чи має для тебе значення національність при виборі друзів?» були одержані такі відповіді: 50,0% дали стверджувальну відповідь, для 48,0% учнів належність людини до тієї чи іншої національності немає жодного значення; 2,0% учнів не відповіли на поставлене запитання.

На запитання «Якими повинні бути стосунки між людьми різних національностей, різних релігій?» 55,0% респондентів відповіли, що вони мають ґрунтуватися на «почутті солідарності з людьми різних національностей», «стосунки між народами мають бути добрими, терпимими», «прагнення до миру, дружби з усіма народами», «повазі до національного способу життя, побуту, традицій, до історії інших народів, тощо»; 45,0% респондентів «не знають про це нічого і знати не хочуть», «не мають поняття», «ніякі»,  що вони «не хочуть про це думати», «їх це не цікавить» (Додаток 13).

Під час анкетування було також встановлено, що далеко не всі учні реально усвідомлюють соціальну роль закону, його значення як регулятора суспільних відносин, а сприймають чинне законодавство як систему численних заборон.

Виходячи з результатів анкетування, було поставлене завдання – з’к засвідчило інтерв’ювання, основними джерелами, з яких учні набувають правових знань, були названі засоби масової інформації – 40%, уроки правознавства – 22%, спілкування з товаришами, батьками, вчителями – 20%, заняття в гуртках, секціях, клубах – 18%.

Аналіз одержаних даних виявив, що переважна більшість учнів негативно ставиться до участі в громадській роботі: зовсім не бере участі в громадських справах або виконує доручення епізодично, без особливого бажання. Водночас було встановлено, що є і такі, які хотіли б займатися громадською роботою, але їм це ніхто не пропонує.

На методичному об’єднанні класних керівників обговорили шляхи подальшої діяльності з питань позакласної діяльності: розробка і проведення колективних творчих справ, їх аналіз, обговорення різноманітних проблем, знайомство з новими методиками, вправами, обмін досвіду роботи, розробка та накопичення методичних матеріалів.

За методикою колективної творчої діяльності в позакласній роботі НВО працює з 2012 року. За період до 2017 року творча ініціатива учнів значно зросла, надалі спостерігається подальше зростання активності та творчої ініціативи учнів, його якісний перехід на більш високий рівень (див. діаграму розвитку творчої активності учнів за результатами введення методики КТС – (Додаток 14).

Специфіка досвіду полягає в тому, що він створювався і впроваджувався у Костянтинівському районному НВО №1 «Таврія», де не проводиться спеціального відбору дітей за розумовими та творчими здібностями. Тим більше було зацікавленості в тому, щоб активізувати роботу з громадянського виховання.

Визначена тема цікавить автора впродовж п’яти років. За цей період пройдено курсове підвищення кваліфікації з означеної проблеми, вивчено теоретичні основи і практичний досвід з цього питання, створено матеріально-технічну базу, систематизовано засоби виховання, розроблено дидактичні матеріали.

Всі події виховної позакласної роботи висвітлюються на сторінках місцевої преси, гімназичної газети «Інтелектуал», шкільному сайті (Додаток 14).

Батьківський колектив підтримав заступника директора щодо нових ідей виховання. Ця допомога виявилася дієвою у процесі організації колективної творчої діяльності.

Втілення в практику цієї проблеми стало успішним завдяки сприянню методичної служби районного відділу освіти.

Отже, головна умова впровадження досвіду в масову практику – створення необхідних умов для реалізації поставлених завдань з проблеми виховання «громадянськості» в позакласній діяльності.

3.     Висновок

Результати проведеної роботи дають підстави для таких висновків.

1.     Проблема виховання «громадянськості» надзвичайно актуальна.

2.     Громадянськість – інтегративна якість особистості.

3. Головна мета громадянського виховання в НВО – виховання свідомого, компетентного і відповідального громадянина.

Перспективи подальшої педагогічної діяльності теми «Позакласна робота як засіб виховання громадянськості» визначається в наступному.

1.  Продовжити роботу з формування громадянських якостей особистості у позакласній роботі.

2.    Опрацювати проблему «Сучасні орієнтири та стратегії виховання дітей і молоді засобами хортингу».

3. Залучати колишніх випускників (воїнів АТО) до колективної діяльності.

4. Залучати батьків до роботи над проблемою (батьківські збори, анкетування, КТС).

5. Залучати педагогів інших районів, міст до впровадження у педагогічний процес досвіду.